Чому справа Чауса не стане Вотергейтом для Зеленського

Легітимація Чауса стала лише питанням часу – він багато знає про оборудки попереднього режиму Порошенка, бо він був ручним суддею. Відповідно, рішення, які ним ухвалювалися, були політичними. Саме через це його викрали з Молдови й шукали варіанти легітимації в Україні як того, хто може дати свідчення.

Але під час спецоперації переправлення Чауса через кордон пішли "косяки" і виявилося, що в наших спецслужб військової розвідки руки ростуть з одного місця на виконання подібного роду завдань. Зрозуміло, що це вже стало предметом кризи україно-молдовських відносин (останній саміт у Батумі тому підтвердження, як і чутки про демарш президентки Санду стосовно Зеленського).

Крім того, сам процес легітимації Чауса в Україні також нагадує оперету, а не спецоперацію. Починаючи з виникнення Чауса у Вінницькій області в одних трусах в сільраді і закінчуючи перегонами між СБУ та НАБУ якось інакше, ніж дитячими іграми, це назвати неможливо. Проте очевидно, що у цій історії є два ключових гравці: з одного боку – НАБУ, яке вважає, що Чаус – це їх клієнт, оскільки по ньому було відкрите провадження у частині корупції, і СБУ, бо перебування Чауса у їх руках означає, що вони будуть його "танцювати", тобто від нього у ручному режимі можна буде отримувати потрібні для Банкової свідчення.

читайте такожБитва за Чауса: НАБУ показало відео погоні за суддею, а СБУ заявила, що служителя Феміди у них немаєЗрозуміло, що наразі це вже не тільки український скандал, а міжнародний, у який втягнуті різні політичні гравці. Україні тепер доведеться пояснювати усю цю інтригу і ганьбу перед західними партнерами. До всього про цю історію у Зеленського неодмінно спитають і у Вашингтоні – якщо не офіційно у Держдепі, то, принаймні, можна очікувати запитання у журналістів. Адже за НАБУ стоять США, які бачать у цій інституції інструмент впливу на українську політичну еліту. Тому Києву тепер потрібно придумати якесь пристойне пояснення усьому тому, що відбувається.

Сумніваюся, що справу Чауса передадуть із СБУ до НАБУ, тому можна очікувати другої серії після того, як вляжуться усі інсинуації після його легітимації. Те, як його викрадали, легітимізували, не робить його цінним свідком – його свідчення вже зараз піддаватимуться сумніву як політичне замовлення. Тому із бездоганного свідка проти Порошенка, яким його хотіли зробити на Банковій, Чаус перетворився на смішного персонажа у трусах на дорогах Вінницької області.

Кейс із Чаусом вже використовують проти Зеленського – у Порошенка це вже називають спецоперацією проти нього. Ба більше: Порошенко про це говорить не лише в Україні, а й за кордоном через свої контакти у США та ЄС, а їх фан-клуб підтримки Ситника вже починає співати про незаконність. Це, звичайно, правда, але це подається як значна проблема чинного режиму, порушення прав людини. Тож після цього неодмінно виникнуть проблеми у співробітництві між Вашингтоном і Україною в першу чергу, в частині того, що Україна блокує або створює проблеми для функціонування антикорупційних інституцій.

Однак Чаус не буде Вотергейтом, який змінить режим Зеленського. Це – лише один з елементів політичної кризи поряд із некерованістю силових структур, коли ті використовують не для боротьби із зовнішнім ворогом, а для внутрішньої політичної боротьби. Саме через це і відбуваються факапи, які ми спостерігали з перегонами автомобілів і листуванням НАБУ та СБУ через Фейсбук. Банкова не хоче мити руки, тобто звільняти Татарова і інших відповідальних за силові структури персонажів. Зараз питання лише за обґрунтуванням позицій і відбиттям атак НАБУ. Але з огляду на те, що Банкова ігнорує будь-які правові норми, навряд чи вони перейматимуться судами чи якимись процедурними моментами. Примусити НАБУ мовчати чи заткнути рота опозиції не вдасться, тому ця ситуація матиме негативні наслідки для зовнішньополітичного іміджу України.

Віталій Кулик, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред